Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Без добросовісної конкуренції, як і без справедливих судових рішень, демократія в державі неможлива. На цьому у вітальному слові наголосив секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк під час конференції з питань правового захисту економічної конкуренції.
Захід став унікальним міжінституційним майданчиком для обговорення ключових аспектів конкурентної політики. У конференції взяли участь міжнародні експерти, представники Антимонопольного комітету України, судового корпусу, Верховної Ради України, бізнес-асоціацій, правничої спільноти та профільних органів виконавчої влади.
Метою конференції було обговорення актуальних питань щодо реформування законодавства про захист економічної конкуренції, розпочатого з ухваленням Верховною Радою України 9 серпня 2023 року Закону України № 3295-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» (набрав чинності 1 січня 2024 року), а також запозичення кращих світових практик застосування новел антимонопольного законодавства, запроваджених Європейським Союзом.
Програма заходу охопила три тематичні сесії: розвиток конкурентного середовища; перевірки суб’єктів господарювання; судовий захист економічної конкуренції.
Секретар профільної судової палати КГС ВС нагадав, що ще з 2003 року в системі господарських судів було започатковано спеціалізацію у спорах з питань конкуренції та інтелектуальної власності, яка надалі еволюціонувала в окрему судову палату у складі КГС ВС. Ігор Бенедисюк зазначив, що завдяки напрацюванням цієї спеціалізації вдалося сформувати стабільну правозастосовну практику у спорах за участю Антимонопольного комітету України.
Водночас він зауважив, що ситуація суттєво змінилася після ухвалення Закону № 3295-ІХ, який надав АМКУ нові повноваження. Застосування цих новел породжує виклики для судової системи в контексті формування нової правозастосовної практики, особливо з огляду на необхідність врахування перехідних положень і строків притягнення до відповідальності.
«Закон уже є, повноваження також, але способи їх реалізації потребують юридичного осмислення. Наше завдання – вибудувати судову практику, яка забезпечить баланс між інтересами держави в особі АМКУ та правами суб’єктів господарювання», — зазначив Ігор Бенедисюк.
Звернув увагу суддя і на важливість співпраці з міжнародними експертами та вивчення практики Суду справедливості Європейського Союзу. Він зазначив, що у ВС вже перекладають релевантні рішення цього Суду для потреб внутрішньої спеціалізації суддів.
У межах третьої сесії конференції, присвяченої судовому захисту економічної конкуренції, суддя ВС у КГС Ірина Булгакова проаналізувала судову практику, що стосується дотримання строків розгляду справ АМКУ, зокрема в контексті новел законодавства, запроваджених Законом № 3295-ІХ.
Спікерка звернула увагу на положення нової ст. 37-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка встановлює граничний строк розгляду антимонопольних справ – три роки з можливістю продовження ще на два за наявності обґрунтованих підстав. Було наголошено, що, хоча ця норма не має зворотної дії, її зміст узгоджується з конституційними принципами юридичної визначеності, недопущення свавілля і розумності строків.
Суддя розповіла про нову судову практику щодо строків розгляду справ АМКУ. Було проаналізовано застосування граничного строку три роки з можливістю одноразового продовження ще на два роки, а також обговорено конституційні обмеження щодо його ретроспективного застосування. Спікерка навела приклади із практики ВС (зокрема, справи № 910/19008/21, № 910/19061/21, № 916/5677/23 та № 910/9652/24).
«Принцип належного урядування покладає обов’язок на орган діяти вчасно і в належний спосіб, який визначений законодавством», — нагадала Ірина Булгакова, посилаючись на практику ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України».
Доповідачка також зауважила про відсутність усталених правових позицій щодо зворотної дії в часі нововведених строків притягнення до відповідальності та наголосила на необхідності інтерпретації цих положень у контексті ст. 58 Конституції України. Вона підкреслила, що зміни в законодавстві повинні застосовуватися таким чином, щоб не погіршувати становище сторін у справах, розгляд яких уже триває, а сам підхід АМКУ до обґрунтування строків має відповідати принципам правової визначеності та справедливості.
Конференція засвідчила важливість сталого діалогу між судами, Антимонопольним комітетом України та учасниками правовідносин для вироблення єдиних підходів до правозастосування в нових умовах, що враховують європейські стандарти і принцип правової визначеності.
До заходу також долучилися судді ВС у КГС Ірина Колос і Тетяна Малашенкова, а також судді місцевих та апеляційних господарських судів у змішаному форматі.
Конференцію організував Антимонопольний комітет України спільно з проєктом міжнародної технічної допомоги ЄС «Узгодження правил і практик конкуренції та державної допомоги із законодавством ЄС».
Фото надали організатори.